Чорна камяниця

Вулиці та площі - Львів, площа Ринок, 4

 

 

  • Поділитися

«Чорна кам’яниця» - таку символічну назву має будинок № 4 на східній стороні площі Ринок у місті Львові, у приміщенні якого розміщена експозиція Львівського історичного музею. Цей неперевершений шедевр ренесансної архітектури збудовано впродовж 1588–1589 років, ймовірно, відомими архітекторами Петром Барбоном та Павлом Римлянином на замовлення італійця Томмазо ді Альберті. Першопочатково будівля була двоповерховою. У 1596 році Чорна кам’яниця переходить у власність купця та аптекаря Яна Лоренцовича. До слова, останній відкрив у приміщенні Чорної кам’яниці одну з найперших аптек у Львові. Цікавим є той факт, що тоді Чорна кам’яниця зовсім не була чорного кольору й носила назву «кам'яниця Лоренцовича».

У ХVІІ столітті онучка Яна Лоренцовича побралася з лікарем Мартином Анчевським – відтоді кам’яницю стали називати «кам'яниця Докторовська». Саме на замовлення лікаря Анчевського у Чорній кам’яниці було добудовано третій поверх, який зводили під керівництвом відомого львівського архітектора Петра Красовського. Згодом Чорну кам’яницю прикрасили статуями Святого Мартина, що відрізає і дає біднякові частину свого плаща; цей святий вважався патроном лікаря Мартина Анчевського. Інші статуї зображають Святого Яна з Дуклі та Станіслава Костку – захисника міста Львова від пожеж. Також над входом у кам’яницю міститься родинний міщанський знак Мартина Анчевського у вигляді лева, який підіймає у лапі меча. Скульптурне оздоблення Чорної кам’яниці виконував відомий у Львові майстер Мартин Градовський (Годний), про що свідчить дата з підписом на зворотній стороні аттика – «1677 рік, зробив Градовський».

Цікаво, що сама назва «Чорна кам’яниця» вживається стосовно цієї пам’ятки архітектури, починаючи з ХІХ століття. Існує багато версій, чому фасад будівлі набув чорного кольору. За найпоширенішою з них, тесаний камінь світлого пісковику, з якого був викладений фасад, з роками потемнів від сажі та пилу. За іншою версією, чорний колір кам’яниця отримала через свинцеві білила, які під дією сонячних променів окислювалися. Проте найменш ймовірна теорія чорного кольору фасаду кам’яниці – це втирання у нього соку від шкірок зелених грецьких горіхів.

Вулиці та площі, Чорна камяниця

Львів, площа Ринок, 4
Рекомендуємо переглянути
Показати більше